З обговорення звіту освітньої комісії про подання Октава Пєтруського у справі мови викладання у Краківському і Львівському Університетах, 11 засідання 2 сесії 2 каденції Галицького сейму, 11 вересня 1868 р.

Антоній Петрушевич. В справозданиі комісиі едукаційной о внесенію посла гос[подина] Октава Пєтруского о язиці преподавательном на університеті Краковском і Львовском сказано, що на Львовском університеті кромі теперішних рускіх преподаваний в міру розвитія ся руского [українського − прим. ред.] язика і потреби могут також і інниі предмети преподаваниі бути в руском язиці.

Такоє условноє допущениє преподаваний на Львовскім університеті єще і в інних предметах в міру розвития руского язика оскорбляєт рускій язик тім, будто би он не бил єще достаточно розвитим і образованим в отношению до польского язика. Такому безосновному утверждению сильно супротивляю ся і в обороні руского язика скажу, що касательно своєй лексикально і граматикальноформальной части єст уже совершенно розвитим і образованним язиком.

В доказательство сего приводу в короткости слідующиі факта: во первих, що рускій язик числить уже десятий вік своєй літератури і такім способом імієт язиковиі письменниі памятникі уже із ХІ віка, якіх польский язик єще в ХІV і ХV віці виказати не может, слідовательно рускій язик бил скорше письменним і образованним язиком, як польскій, і для того в давной Польщі заступал місто польского пред розвитєм тогоже; во вторих, к такому ранному розвитію руского язика причинилось тоє обстоятельство, що весь народ рускій принял віру Христову по греческо-словеньском обряду, що послужило для сохранения чистоти і обогащеня руского язика. В третих, численносьть народа, говорящого рускім язиком, єст двакрати большая, як польского, а то уже в границях дальшой Польщи.

То най буде в короткости сказано на місті том взгляді розвития богацтва і величия рускаго язика.

Наконець скажу нісколько слів о потребі основного учения в руском язиці. Тая потреба, кажу, преподаваний в руском язиці на університеті Львовском єст самая большая і крайная, понеже, во первих, Львовскій Університет єст єдинственним вижшим училищом для 3000000 руского народа, которому Імператор Йосиф ІІ уже в прошедшом віці на Львовскім університеті дозволил бил рускіі преподавания в факультеті богословском і філозофском; во вторих, науковоє учениє руского язика подасть полякам способность основно ізучити свій польский язик, переполнений рускіми словами і формами, і причинитися много для обогащения польского язика, понеже рускій язик касательно своєй коренности, чистоти і полности лексикальной і граматикально формальной єст оден із богатійших язиків межи словенскіми язиками.

Такім способом із преведенних мною фактов явствуєт, що утверждениє о нерозвитости руского язика і будьто не находящой ся єще потреби преподавания інних предметів на Львовскім Університеті в том язиці не соглашаєт ся з істиною і іміет свою причину в маловажнию руского язика і тенденцийно політическіх взглядах, кривдящих природні права руского народа в Галициі.

По той причині соглашаю ся з послом господином Ковальскім і подпираю єго внесениє.

Джерело: Stenograficzne Sprawozdania galicyjskiego Sejmu krajowego