“Діло”, 1881 р.
На загальныхъ зборахъ всѣхъ австрійскихъ Русинôвъ-академикôвъ ôтбутыхъ въ вересню р. 1880 въ Коломыѣ ухвалено просити Сенатъ академичный во Львовѣ о заложенье на львôвскôмъ университетѣ катедры рускои исторіи. Ухвалу тую мавъ выконати загальный збôръ всѣхъ Русинôвъ-академикôвъ львôвскихъ. Такъ и сталося. Загальный збôръ скликаный въ падолистѣ 1880 р. ôтновивъ згадану ухвалу и выбравъ комисію, котра мала виготовити петицію до Сенату и зôбрати пôдписы. Комисія отже 20 падолиста 1880 внесла до Сенату академичного во Львовѣ петицію пôдписану черезъ 76 слухачѣвъ львôвского университету:
«Свѣтлый Сенате академичный! Пôдписани студенты звычайни львôвского университету, вносятъ громадно петицію, щобы Высокій Сенатъ академичный зволивъ ласкаво отворити катедру рускои исторіи на тôмъ же университетѣ» и т. д.
Однакъ загальный збôръ на тôй петиціи до Сенату не переставъ, а рѣшивъ такожь внести другу петицію на руки проф. д-ра Шараневича и просити єго, щобы розпочавъ на ново залишени черезъ якійсь часъ выклады зъ рускои исторіи. Згадана комисія вручила д-ру Шараневичу отвѣтне прошенье зъ бôльше якъ 76 пôдписами Русинôвъ-академикôвъ. Высокоповажный нашь историкъ прихилився до загального прошеня молодежи академичнои и на лѣтный курсъ р. ш. 1881 оголосивъ выклады: «Исторія галицко-володимирскои Руси ôтъ р. 1586 до 1647», двѣ годины тыжднево. Мусимо замѣтити, що завсѣгды на кождôмъ выкладѣ д-ра Шараневича слухачѣвъ було доволѣ такъ, що гдеколи всѣ лавки въ великôй сали були заняти. Се доказує, о скôлько желани и занятни були выклады рускои исторіи для загалу академикôвъ. Почтенный прелегентъ старався, щобы єго выклады були занимаючи не лишь для студентôвъ-историкôвъ, але такожь и для прочихъ слухачѣвъ университету.
На петицію академикôвъ до Сенату – Сенатъ ажь по роцѣ, а именно 13 (25) падолиста 1881 давъ слѣдуючу ôтповѣдь:
«Отвѣтно петиціи 76 слухачѣвъ тутешного университету зъ дня 20 падолиста 1880 внесенои до Сенату академичного о причиненьеся до установленя катедры рускои исторіи, рѣшивъ Сенатъ академичный на засѣданю д. 28 липця 1881, отвѣтно до предложеного єму въ тôй справѣ мнѣнія Выдѣла философичного, що на теперь до реченои петиціи причинитися не може. О чѣмъ ся ПП. петентôвъ на руки першого пôдписаного увѣдовляє. – Львôвъ д. 25 жовтня 1881. Ректоръ ц. к. университету Piętak».
Подаємъ сей фактъ яко цѣкаву характеристику ôтношень на львôвскôмъ университетѣ.