“Слово”, 1865 р.

Порядокъ ôтчитôвъ Львôвского всеучилища на зимове пôлрочіе 1865/66 заповѣдае въ загалѣ 5 преподаваній въ рускôмъ языцѣ и такъ: на богословскôмъ выдѣлѣ преподае Богословіе пастырское седмично 9 часовъ Дръ Ф. Костекъ; Катихитику и Методику черезъ 5 годинъ на тыждень Дръ Крижановскій. На выдѣлѣ правничôмъ преподаютъ: Австрійское право карне черезъ 5 годинъ Суплентъ Дръ Ф. Сроковскій; Цивильный процесъ черезъ 8 часôвъ на тыждень Супл. Дръ Лопушаньскій. На выдѣлѣ же философскôмъ преподае пор. публ. Професоръ Я. Головацкій: Видословіе руского языка въ сровнанію съ старославянскимъ 2 разы, а Исторію руской словесности, періодъ вторый, 3 разы въ седмици.

– Въ польскôмъ языцѣ выкладае на выдѣлѣ Богословія: пор. публ. Проф. Дръ Загурскій Богословіе пастырское 9 разôвъ; на выдѣлѣ любомудрія пор. публ. Професоръ Дръ Малецкій Исторію поезіи польской ôтъ Бродзиньского и Мицькевича начавши 3 разы; О найдавнѣйшихъ памятникахъ языка польского вразъ съ изъясненіемъ филологичнымъ славнѣйшихъ межи ними разъ, а наконецъ Розсмотръ естетично-критичный поемы Словацкого пôдъ заглавіемъ: Król-Duch такожь разъ на тыждень.

Съ «порядкомъ отчитовъ» полученый есть такожь и «выказъ академичныхъ урядôвъ», а якъ звычайно, все напечатано въ нѣмецкомъ языцѣ. Но не можемъ молчкомъ перейти тое, щосьмо якъ въ одномъ такъ и въ другомъ выказѣ къ немалому нашому удивленію подыбали. Давнѣйше то отчиты Богословія пастырского такожь и въ народномъ рускомъ языцѣ обвѣщенны были, сего же року подъ егидою «Русинамь спріяючого» Проректора Дра Солецкого, изъ причинъ до отгаданья трудныхъ тое залишено. Залишено тамъ такожь и адъюнктовъ выдѣла богословского по имени навести, а на ихъ мѣстце написано: «Vacat», – що, якъ зъ певного жерела довѣдалисьмося, есть чистою ложію, бо на одномъ и томже самомъ засѣданію богословского выдѣла д. 11 лат. Августа, якъ то вже въ «Словѣ» было извѣщено, по-при суплентахъ выбрано такожь и адъюнктовъ богословского выдѣла. А коли въ томъ выказѣ поименно наведены суть Супленты, для чогожь закрыто имена адъюнктôвъ словомъ Vacat?! Що за причина того, легко можна ся домыслити. – Одинъ зъ тыхъ адъюнктôвъ Русинъ Дръ Богословія такожь убѣгался о суплентуру, но страханося ему такову поручити, абы число Русиновъ-Професоровъ за-надто не побôльшилося. Тожь абы напротивъ него конкуренцію додержати, дозволено госп. Дру Филярскому, теперѣшному супленту Моральной въ часѣ празднинъ (що на иншихъ всеучилищахъ не слыхати, а ино на нашомъ статися може) въ день передъ тымъ славнымъ засѣданіемъ д. 10 л. Августа дѣлати диспуту. Но на томъ ще не конецъ. Якобы для недостатку члена, здôбного заняти катедру по Архіеп. Киръ Іосифу Сембратовичу, уданося ажь до пароха Винникъ, щобы принялъ суплентуру. Г. Дръ Пельцъ, той парохъ Винникъ вже давнѣйшими часами на томже всеучилищи преподавалъ; здôбностей не можемъ ему заперечити, але тое такожь не можемъ собѣ вытолковати: чи можна пароха зъ мѣстця, о милю отъ Львова отдаленого, а ще до того надъ 40 и кôлька лѣтъ числячого фатиговати до занятія посады на всеучилищи, которой актуальнымъ Професоромъ – для того, же «nicht mehr dienstfähig» – уже и быти не може, чи можна старыхъ трудити, а молодыхъ уталантованыхъ, успособленыхъ и трудолюбивыхъ людей не припускати.

Тутъ пасуе Vacat! Або чи то на томъ Vacat ще конецъ? Маемъ на выдѣлѣ Богословія двѣ професуры ученія библійного. Преподаеся тамъ выкладъ письма св. пôсля текстовъ оригинальныхъ: еврейского и греческого, а пôсля переводу латиньского Vulgat–ы. По щожь нашимъ рускимъ богословамъ держатися лат. верзіи, коли маютъ свôй переводъ славяньскій и для ихъ званія изъясненіе письма св. пôсли тексту славяньского есть совсѣмъ соотвѣтне, а наветь и необходимо потребне. А коли при теперѣшнихъ обстоятельствахъ выс. правительство за-для ощадности не може катедры для Русинôвъ особно утворити, то могло бы принаймнѣй по нашому мнѣнію отъ Професоровъ выкладовъ письма св. тое зажадати, щобы они помянутыи выклады пôсля тексту оригинального для Богословôвъ обохъ обрядôвъ, а пôсля переводôвъ соотвѣтныхъ въ отмѣнныхъ годинахъ разъ для Русинôвъ, а разъ для латинцевъ держали. Г. Проф. Сарницкій зъ такой задачи прехорошо вывязатися може; противно же г. Дръ Пельцъ не посѣдае вѣдомостей нашого церковного языка, но его мѣстце, нѣмъ-бы ся де якій л. Дръ пріучилъ, легко мôгъ бы якій рускій Дръ заняти, на которыхъ намъ не Vacat и до которыхъ еще и 3 отличны Докторанды Вѣденьскіи: гг. Мѣльницкій, Левицкій и Товарницкій уже незабавомъ причислятися будутъ.