Підписаний уродився 30 червня 1884 р. в с. Шишківцях, Борщівського пов[іту] Зах[ідної] України.
Після окінчення державної української гімназії у Львові я студіював філологію на істор[ико]-філол[огічному] факультеті німецьких університетів в Чернівцях (Буковина) та в Відні (1903-1907 рр.).
В 1908 р. я був учителем укр[аїнської] та нім[ецької] мов в українській держ[авній] гімназії в м. Кіцмані (Буковина).
Від 1909-1914 рр. я вчителював в Київській державній четвертій гімназії та одночасно читав лекції методики чужих мов на В[ищих] Жіночих Курсах та В[ищих] Педагогічних Курсах Київської Уч[бової] Округи.
З вибухом світової війни я виїхав у 1914 р. до Відня, де я читав лекції української та російської мов в Орієнтальній та Експортовій Академіях до 1919 р.
Після ліквідації австрійської держави я виїхав (у 1920 р.) до Львова, де протягом 19 років учителював у державних середніх школах (моя спеціяльність – українська й німецька мова). Зараз я вчу української мови в ХІІ державній гімназії та в ліцеї у Львові.
У 1919-25 рр. я був професором Українського Університету у Львові, займаючи катедру педагогіки.
Із моїх праць вийшли друком:
Підручник німецької мови для укр[аїнських] гімназій: І ч. – Львів, 1922 р., ІІ ч. – 1923 р., ІІІ ч. – 1924 р.
Граматика німецької мови (по-німецьки та по-українськи). Львів, 1927 р.
Неграмотність і недільні школи на Україні. Причинки до українського шкільництва. Львів, 1925 р.
Наша молодь у переломовій добі. Чим цікавиться молодь в українській середній школі. Львів, 1926 р.
Студії з української лексикографії. Відбитка. Львів, 1930 р.
Українсько-німецький словник для шкільного вжитку. Львів, 1931 р.
Чимало статтей помістив я в журналах: «Українська школа» (я був два роки головним редактором цього журналу), «Учитель», «Нові Шляхи» т. і.
Від 1924 р. я займаюся українською лексикографією та діялектологією. Я зібрав і пояснив приблизно 50000 укр[аїнських] слів (карточок), записуючи з народніх уст та виписуючи слова й цитати з творів українських письменників, а з укр[аїнських] етнографічних збірників і наукових творів цікаві для дослідника цитати. Зараз в мене приблизно на 120 аркушів вел. 8. впорядкованого та багато невпорядкованого матеріялу.
Бажаючи далі займатися безжурно українською лексикографією, заявляю, що охоче читав би я лекції в Державному Університеті у Львові та разом із своїми слухачами бажав би я збирати далі невичерпні скарби української мови. Темою моїх лекцій була б: «Методологія української лексикографії у зв’язку з діялектологією» та семінар укр[аїнської] лексикографії (практичні вправи).
Під політичним оглядом я вважаю себе комуністом, хоч досі був безпартійним.
Львів, 18 жовтня 1939 р.
Володимир Сидорович Калинович
