З 6 до 10 грудня 1924 року в Харкові відбулась перша нарада архівних робітників України.
Потреба в цій нараді давно вже відчувалася серед українських архівістів. Багато організаційних питань треба було обговорити. Хоч за останні 2 роки налагодився звязок із місцями, важно було через обіжники та відношення детально ознайомити місцевих робітників із поглядами та замірами центра, що до організації архівної справи, а центру через відчити ознайомитись із роботою на місцях і з можливостями в кожному окремому місці що до переведення в життя планів центра. Інструкторського апарату Укрцентрархів не мав, а місцеві архівісти не мали коштів їздити в центр. Ще з 1922 року, складаючи річний кошторис, Центральне Архівне Управління вносило в його витрати на з’їзд архівних робітників, але тільки на 1924 ‒ 25 бюджетний рік ці витрати було затверджено. Грошей було асиґновано дуже мало, а тому можна було скликати тільки нараду завідуючих Губерніяльними Архівними Управліннями та Центральними Архівами. Завідуючий Укрцентрархівом т. Тетін, після об’їзду губерніяльних архівних управлінь, упевнившись в тому, що потреба хоча би в нараді представників місцевих архівних організацій викликана самим життям, запропонував не одкладати його й призначив на 6 грудня; скликання широкого з’їзду архівних робітників з запрошенням до нього архівних робітників инших республік ССРР та представників наукових установ, що зацікавлені в архівній справі, довелось одкласти надалі, коли буде відпущено на цю справу більш коштів.
За дорученням т. Тетіна секретаріят виробив програм наради. Цей програм було затверджено радою Укрцентрархіва. Вирішили одкласти питання наукові й обмежитись тільки питаннями організаційними. Програм складався з десяти пунктів: 1) привітання, 2) доклад зав. Укрцентрархівом т. Тетіна «Про міжнародне становище», 3) доклад т. Тетіна «Структура архівних органів у звязку з новим районуванням», 4) доклад зав. Істпартом т. Іванова «Відношення між архівними органами та Істпартом», 5) доклад зав. відділом архівознавства т. Барвінського «Концентрація архівних матеріялів», 6) доклад акад. Багалія «Науково видавнича діяльність Укрцентрархіва», 7) доклад акад. Багалія «Організація гуртків для підготовки архівних робітників», 8) доклад т. Барвінського, «Інструкторська робота», 9) доклад зав. секретаріятом т. Водолажченка «Організація курсів для підготовки архівних робітників в центрі й на місцях», 10) доклади губархів і центральних архівів про фактично пророблену роботу.
У нараді брало участь 17 осіб: завідуючий Укрцентрархівом С. М. Тетін, заступник завідуючого академік Д. І. Багалій, зав. відділом архівознавства В. А. Барвінський, зав, секретаріятом О. Г. Водолажченко, зав. Істпартом М. О. Іванов, зав. Центральним Архівом Революції М. В. Гливенко, зав. Харківським Центральним Історичним Архівом Б. М. Іванов, зав. Архівом давніх актів В. А. Романовський, зав. Київським Центральним Історичним Архівом і Київський Губархом В. В. Міяковський, зав. Харківським Губархом В. Д. Гавриленко, зав. Чернигівським Губархом В. В. Дубровський, зав. Подільським Губархом С. С. Смеречинський, зав. Катеринославським Губархом В. Л. Дашевський, зав. Одеським Губархом І. А. Хмельницький, зав. Волинським Губархом В. І. Козлюк, кандидат на зав. Донецьким Губархом І. І. Ліщина-Мартиненко, кандидат на зав. Полтавським Губархом М. М. Бужинський.
Увечері 6 грудня зав. Укрцентрархівом т. Тетін одкрив нараду архівних робітників України. Вітаючи членів її, т. Тетін одмітив, що нарада має дві мети: перша ‒ скласти товариське об’єднання керовників архівної роботи на Україні, друга ‒ колективно проробити болючі питання архівної справи. Робота наради мусить провадитись серйозно, в діловий спосіб.
Після привітання т. Тетін запропонував вибрати президію наради. У президію було вибрано т.т. Тетіна, Багалія, Водолажченко та Міяковського. Після затвердження програму наради та регламенту роботи т. Тетін зачитав свій доклад «Про міжнародне становище ССРР». Спочатку докладам зупинився на внутрішньому становищі ССРР. Він одмітив ріст промисловости за останні роки, те, що вона повернулася лицем до селянства. В звязку з ростом нашого господарства виросло й міжнародне значіння ССРР. Ціла низка держав, що раніш не визнавала радянської влади, тепер визнала її. Европа не може в своїй промисловій діяльності обійтися без ССРР. В Англії після виборів в уряд увійшли консерватори. Щоб перемогти вони вигадали лист Зінов’єва, а потім відмовились від переговорів з ССРР. Але приїзд до нас представників англійських профспілок для нас важніш за всі ноти, що надсилає нам англійський уряд. Всім буржуазним урядам не дає спокію те, що радянська влада дозволила мешкати на своїй території Комінтерну. Але радянська влада не може відмовити в притулку незалежній міжнародній робітничій організації. Інтереси Німеччини, яку давлять за планом Дауеса, спільні з інтересами ССРР ‒ вони однаково зацікавлені в міцній торговельній угоді. Зараз ідуть переговори з Францією. В них ССРР теж не відступить від основних досягнень жовтневої революції. Наша політика на сході викликає незадоволення буржуазних країн. У Хіні народ підтримує угоду з ССРР. Незабаром буде складено угоду з Японією.
Далі, 7 грудня, на черзі стояв доклад т. Тетіна «Структура архівних органів у звязку з новим районуванням». Докладач повідомив, що матеріялу що до районування не можна було дістати в комісії ВУЦВК. Ці матеріяли будуть тільки після з’їзду рад у кінці березня. Але це не повинно відбиватися на роботі Укрцентрархіва. Зараз структура Укрцентрархіва така: на чолі його стоїть завідуючий, коло нього нарада, що складається з його заступника, двох представників Істпарту і одного представника Наркомосу. При Укрцентрархіві є Центральний Архів Революції, Харківський Центральний Історичний Архів, Київський Центральний Історичний Архів і Архів давніх актів. В губерніях, за винятком Донецької, є губархи. Окрархи є тільки при Київському, Чернигівському, Полтавському та Подільському губархах. Про це докладніш скажуть завідуючі в своїх докладах. Що до районування, ми не думаємо ламати сіти наших установ. Всі архіви залишаться там, де вони зараз є. Коли буде знищено назву «губерня» ‒ це не міняє діла. Тепер кожний губарх має кошти від Губвиконкомів. Після нового районування питання про утримання місцевих установ напевне буде постановлено в широкому маштабі.
Нам треба буде увійти в той орган, що буде в вирушати це питання. Зараз треба розглянути проект положення про губархи, щоб обговорити його, затвердити й передати на затвердження вищих органів. В проекті ми постановили замісць окрархів ‒ уповноважених губархів на місцях. Сучасне становище державних коштів не таке, щоб ми могли розрахувати на великий штат. Дуже важливе питання, стоїть перед нами в звязку з районуванням ‒ це питання про централізацію архівних матеріялів. Зараз ми маємо два центральних Історичних архіви ‒ в Харкові й Київі. У майбутньому ми думаємо утворити один центральний архів ‒ тільки в Харкові. Але поки що ми не маємо коштів для перевозки матеріялів, і вони залишаться там, де й зараз. Надалі в губерніяльних історичних архівах не будуть матеріяли старші за ХІХ віка.
Далі зачитують проект положення про губархи. За пропозицією т. Тетіна прісутні ставлять питання. На ці питання відповідають т. Тетін та консультант Укрцентрархіва проф. Кобалевський. Більш за все цікавляться питанням, що уявляє з себе губарх юридично. Т. Тетін пояснює, що губарх ‒ це самостійний орган, що дає відчит у роботі Укрцентрархіву та Губвиконкому. Зав. губархом повинен уходити в засідання президії Губвиконкому, коли розглядаються архівні питання.
Проф. Кобалевський дає пояснення що до питання, чи є губарх юридичною особою. Зав. Чернигівським Губархом тов. Дубровський ставить питання що до практикантів у архівах. Що до організації місцевих архівних органів, то треба вияснити відношення губархів до Губвиконкомів і до Істпартів. Зав. Київським Центральним Історичним Архівом т. Міяковський зупиняється на назві «резервне архівисховище». Треба уточнити цей термін. Через губархи проходить багато матеріялу, з якого видають звірки установам. Треба на цей архів звернути особливу увагу. Академік Багалій звертає увагу присутніх на те, що надавати резервному сховищу нових функцій ми не будемо, бо видача звірок це обов’язок губарха. Точно вказати штати губархів і місцевих установ ми не хотіли, бо це значило би стати на механічну точку зору. Не всі місцеві органи однакові що до кількости архівних матеріялів, а тому ми не хочемо давати їм однакового штату.
У кінцевому слові т. Тетін підкреслює, що уповноважені будуть у кожній окрузі, але не кожний уповноважений буде мати при собі штат. Ми можемо пояснити пункт що до взаємовідносин губархів та Губвиконкомів. Зав. губархом повинен уходити в Губвиконком з правом дорадчого голоса, щоб мати можливість самому докладати про потреби губарха. Про курси архівознавства, взаємовідносини з Істпартом і централізацію архівів будуть окремі доповіді.
Не можна всі дрібниці вносити в положення. До нього буде додано обіжники, інструкції, пояснення, де буде розвинено окремі пункти.
За пропозицією тов. Тетіна нарада доручає президії виробити резолюцію до цього питання.
Далі зачитує свою доповідь Зав. Істпартом т. Іванов. Він каже про безпорядне становище архівів під час горожанської війни й після неї. Істпарт не міг не втручатися в справу рятування архівів, бо знав, яке вони мають значіння. Архівні органи не мали сили боротися зі знищенням архівів. Тоді Істпарт вжив заходів що до передачі архівних органів з наросвіт в Губвиконкоми з тим, щоб звільнитися від архівної роботи самому. Де-які місцеві органи Істпарта й досі дивляться на архівну роботу як на свою, але це неправильно. Є такі архіви, куди приступ треба обмежити й над ними треба мати політичний контроль Істпарта. Губархи не можуть розробляти секретні та партійні матеріяли. Але їх треба довести до ладу. Керовництво цією роботою повинно бути за Істпартом. У центрі представники Істпарта входять у склад ради Укрцентрархіва. На місцях представники Істпарта повинні входити в склад рад губархів. Є місця, де губарх вважає себе за хазяїна архівів і не хоче ділити влади з Істпартом, а є такі, де Істпарт вважає себе за хазяїна архівів. Краще рішати питання про взаємовідносини Істпарта й архівних органів без юридичних дрібниць. На практиці взаємовідносини Істпарта й Центрархіва виробились без всяких непорозумінь, хоч ніяких положень про це не було. Секретні фонди передаються в Істпарт і розроблюються його співробітниками. Але ці матеріяли входять у загальний обрахунок матеріялів.
Зав. секретаріятом Укрцентрархіва тов. Водолажченко зазначає, що тут якесь непорозуміння. Всі архіви складають єдиний архівний фонд, що належить Укрцентрархіву. Секретні матеріяли передаються не в Істпарт, а в Центральний Архів Революції, де розбираються на підставі загальних архівних правил нашими робітниками, але розбираються партійцями. Справа не в тому, в чиїм помешканні будуть архіви, а в тому, хто керує архівною роботою. Керувати нею мусять тільки архівні органи.
Представники місцевих архівних органів підкреслюють необхідність роботи в контакті з Істпартом, але одмічають, що робітники Істпарта остільки заняті своєю роботою, що не можуть допомагати архівним органам, коли вони звертаються до них у справах збирання цінного матеріяла і в инших подібних справах.
Т. Тетін вважає це питання за дуже важливе. Треба комунізувати архіви революції.
Далі з привітанням від ВУЦВК звертається до наради зав. оргвідділом ВУЦВК т. Власов. Він каже, яке значіння мають архіви. Вони повинні бути живою лабораторією. ВУЦВК звертає багато уваги на Укрцентрархів і чекає від його корисної праці.
На вечірньому засіданню в той же день Зав. Істпартом т. Іванов давав відповіді на поставлені йому запитання. За пропозицією тов. Тетіна складання резолюції про взаємовідносини Істпарта та архівних органів доручено президії. Зав. Одеським губархом т. Хмельницький запропонував унести в резолюцію такі основні пункти: робота в відділі революції йде під керовництвом Істпарта, зав. відділом призначається за згодою Істпарта, звірки видають за згодою Істпарта. Ці пункти нарада приймає одноголосно.
Далі зачитує доклад про концентрацію архівів т. Барвінський. Питання про концентрацію архівів можна розвязати тільки тепер, коли радянська влада визнала всі архівні матеріяли єдиним державним фондом. Ціла низка цінних архівних матеріялів України переховується й досі в архівах та музеях РСФСР. Укрцентрархів поставить перед союзними органами питання про повернення цих матеріялів на Україну. Крім того й на Україні є багато архівних матеріялів у музеях та бібліотеках, хоч у законі ясно сказано, що тільки Центрархів распоряджається архівами. Треба забрати ці матеріяли в архіви. На Україні є два типи архівів ‒ центральні та губерніяльні. Архівні фонди XVIII в. головним чином містяться в двох архівах ‒ в Архіві Давніх Актів і в Харківському Історичному Архіві, у першому ми маємо головним чином архівні матеріяли Правобережжя, у другому ‒ Лівобережжя. Ті матеріяли, що випадково не попали в ці архіви, хоч і походять із тих же фондів, треба приєднати до основних фондів. Архівні фонди дореволюційних установ треба концентрувати в губерніяльних Історичних архівах. Архівні фонди центральних установ різних урядів на Україні периода 1917 ‒ 19 років концентруються в Центральному Архіві Революції. Так саме там концентруються архіви сучасних центральних установ.
Зав. Істпартом т. Іванов зауважив, що питання про концентрацію архівів не пророблено Укрцентрархівом. У докладі тов. Барвінського немає конкретних вказівок що до концентрації архівів.
Зав. Архівом Давніх Актів т. Романовський каже, що матеріял місцевого значіння треба залишати в губерніяльних історичних архівах, а матеріяли загально державного значіння концентрувати в центральних архівах. Питання про те, які саме матеріяли треба зберігати в губерніяльних архівах, треба докладно розробити.
Зав. Чернигівським губархом т. Дубровський одмічає, що треба організувати місцеві архіви. Треба тільки скласти архівні описи, щоб дослідувачі знали, де який матеріял переховується. Коли матеріяли місцевого значіння перевезти в центр, вони там не будуть розроблятися.
Академік Багалій каже, що треба об’єднати централізацію й децентралізацію. Концентруючи матеріяли, треба брати на увагу історичні умови складання фонду. Питання про концентрацію матеріялів треба проробити колективно.
Після обговорення питання Барвінський у кінцевому слові зазначив, що концентрація матеріялів ‒ дуже складне питання й до нього підходити треба обережно. Треба мати на увазі й інтереси центра й місцеві. Далі заслухано доклад зав. секретаріятом Укрцентрархіва т. Водолажченка «Організація курсів архівознавства в центрі й на місцях». Один з обов’язків архівних органів ‒ це підготовка архівних робітників для себе й для установ. Підготовка архівних робітників для архівних органів ‒ діло складне. Треба організувати курси не менш як на б місяців. Зараз ми не маємо можливости зробити цього. Але ми можемо організувати курси для підготовки архіварів для установ. Треба домагатися, щоб установи брали робітників у свої архіви тільки з тіх осіб, що прослухали курси архівознавства. Коштів на такі курси треба небагато. Можна звернутися до установ із пропозицією оплатити ці курси. Програм для курсів уже вироблено. Всього намічено 42 години. Програм поділяється на дві частини: предмети загального характеру ‒ історія України з кінця XIX віку, історія революції на Україні, і предмети спеціяльного характеру ‒ архіви на України, архівне законодавство, сучасне радянське будівництво, архівознавство, раціональне діловодство. Після закінчення лекцій будут провадитись практичні заняття в архівах. Можливо, що на губерніяльних курсах програм цей буде змінено. Укрцентрархів не вимагає точного виконання цього програму.
Т. Тетін пропонує зафіксувати, що організація таких курсів при губархах є необхідною й треба довести місцевим установам, що вони необхідні для них.
Засідання наради 8 грудня почалося докладом академіка Багалія «Науково-видавнича діяльність Укрцентрархіва». Видавничої роботи архівів у дореволюційну добу майже не було. Те, що видавалося, видавалося випадково. Архівна справа була в тяжкому становищі. Після революції, коли утворився єдиний архівний державний фонд і організувалося архівне управління, можна думати й про видавничу діяльність архівного управління. Центрархів РСФРР має свої архівні органі: 1) «Архивное дело» ‒ це орган, що присвячено архівознавству в широкому значінню цього слова, 2) «Красный архив» ‒ орган, що містить архівні матеріяли, мемуари, листування політичних діячів. Програм Українського Червоного Архіву иншии. Він буде вміщати: 1) декрети радянської влади про архівну справу на Україні, 2) інструкції та розпорядження Укрцентрархіву, 3) скорочені відчіти губархів, 4) статті що до організаційних питаннь, 5) статті з архівознавства, 6) статті, що торкаються оглядів архівних матеріялів, 7) особливо цінні з боку теорії історичного матеріялізму серії архівних матеріялів і окремі документи, 8) розвідки на підставі архівних матеріялів, що освітлюють найактуальніші теми історичного процеса України на тлі теорії історичного матеріялізма, 9) архівні замітки. Намічено вже редакційну колегію. На чолі її стоїть заступник зав. Укрцентрархівом ак. Багалій, в склад її входят ‒ зав. відділом архівознавства Барвінський, зав. секретаріятом Водолажченко, представник Істпарту і три київских робітники т. т. Міяковський, Романовський та Гермайзе. Книжки будуть виходить нерегулярно: 3-4 книжки на рік, розміром 5-10 аркушів. В найближчі часи думаємо видати два збірники ‒ один присвячений декабристам на Україні, другий з архівознавства.
Далі за згодою наради акад. Багалій зачитав доклад про історико-архівні гуртки при губархах.
Кадри архівістів, що працюють тепер в архівах, утворилися історично. Кожний архівіст повинен знати українську мову, тому що надалі й архівні матеріяли будуть тільки на цій мові. Архівісти повинні повисити свою кваліфікацію. В Чернигові та Київі в склад архівних гуртків входять студенти. Програми для цих гуртків складалися на місцях, через те вони неоднакові. Укрцентрархів повинен дати програми і інструкції для цих гуртків.
Зав. секретаріятом Водолажченко дає відомості про матеріяльні умови видання. Зараз Укрцентрархів має кошти на це діло.
Т. Хмельницький зазначає, що в склад редакційної колегії треба ввести людей з марксивським напрямком. На місцях треба організувати редакційні ячейки, через них буде йти матеріял в центр. Вони будут організовані губархом та Істпартом.
Зав. Катеринославським губархом т. Дашевський висловлює думку, що в видавничій діяльності Укрцентархіва може буде паралелізм з роботою Істпарта.
Т. Тетін зазначає, що Істгпарт не може використати всього матеріяла. До видавничої діяльности треба приступити в найближчий час. Що до гуртків, то Укрцентрархів мусить терміново розробити для них інструкцію та програм.
Після перерви Барвінський читає доклад «Інструкторська робота». Інструкторська робота Укрцентрархіва має два напрямки: інструктування підлеглих йому архівних органів і інструктування радянських установ в справі роботи їх архівів. Архівні органи зацікавлені правильною постановкою діловодства в установах. Дуже важливе питання ‒ це номенклатура справ. Архівні робітникі повинні приймати участь в розробці цього питання.
Ввечорі було заслухано доклади Укрцентрархіва, Центральних Архівів та Губархів про їх діяльність.
В засіданню 9 грудня обговорювались ці доклади. Т. Дубровський зазначив різноманітність у досягненнях та формі праці. Надалі треба мати більш плановости – її розробку повинен взяти на себе Укрцентрархів – і зміцнити матеріяльну базу.
Ак. Багалій пояснює різноманітність роботи губархів місцевими умовами. Взагалі, взагалі діяльність губархів була інтенсивною, хоч навіть в найсильніших губархах не вистачає співробітників для роботи.
Далі було зачитано та ухвалено резолюції, що виробила президія, до докладів про міжнароднє становище ССРР, про структуру архівних органів в звязку з новим районуванням, про взаємовідносини з Істпартом, про концентрацію архівних матеріялів УСРР, про науково-видавничу діяльність Укрцентрархіва і до доповіді з місць. Наводимо текст ухвалених резолюцій.
І. По докладу про міжнародне становище ССРР. Перша Всеукраїнська Архівна Нарада, заслухавши доклад т. Тетіна про внутрішнє та міжнароднє становище ССРР, цілком ухваляє внутрішню та зовнішню політику Радянського Уряду, що в її наслідок зміцнилося господарче та міжнароднє становище Союза. Нарад архівних робітників заявляє, що тільки при пролетарській владі може вільне розвиватися наукова діяльність та провадитись вивчення народнього господарства.
Маючи на меті розвиток народнього господарства, ми скористуємось всіма нашими науковими знаннями та практичним досвідом для піднесення народнього господарства та промисловости Союза, щоби власними силами ССРР за підтримкою міжнародного пролетаріяту остаточно перемогти світовий капіталізм.
ІІ. Про структуру архівних органів в звязку з новим районуванням. Заслухавши доклад т. Тетіна про структуру архівних органів у звязку з новим районуванням, нарада вважає внесену структуру місцевих органів за цілком доцільну і ухваляє проект з такими доповненнями та змінами:
- Губарх дає звіти про свою діяльність Губвиконкому. Зав. Губархами беруть участь в засіданнях Президії Губвиконкомів з дорадчим голосом в питаннях архівної справи.
- Уповноважені Губарха повинні бути по всіх округах і в міру необхідности при них треба утворити штати.
- Необхідно зберігти вже організовані Окрархи, назвавши їх уповноваженими Губархів та залишивши за ними вже відпущені їм кредити.
- Губархи мають свою печатку з державним гербом.
- Губархи мають право організувати курси для підготовки архівних робітників на місцях.
- Губістархіви керують працею практикантів-архівістів.
ІІІ. Про взаємовідносини між Істпартом та архівними органами. Маючи на меті загальний облік архівних матеріялів та дбаючи єдність в архівнім будівництві, Всеураїнська Архівна Нарада гадає, що для усунення ненормальности становища де-яких історико-революційних відділів Історичних Архівів необхідно встановити такі положення:
- Усі історико-революційні матеріяли, що їх виділено із архівів установ до-революційної доби, або зібрано та одержано Істпартом, передаються в історичний архів ( в центрі – в Центральний Архів Революції), де вони утворюють історико-революційні відділи, а в складі їх – секретні підвідділи.
- Зав. Відділом та инші відповідальні робітники призначаються Істпартом.
- Загальний політичний контроль та догляд за роботою відділів покладається виключно на Істпарт.
- Архівна робота в згаданих відділах провадиться на тих же підвалинах, як і в історичних відділах архіва. Облік архівних матеріялів в тому або иншомуому вигляді повинен входити в загальний облік матеріялів данного архіва.
- Відповідальність за цілість документів у цих відділах несуть зав. Історичним архівом та зав. історико-революційним відділом.
ІV. Про концентрацію архівних матеріялів УСРР. Заслухавши доклад т. Барвінського «Концентрація архівних матеріялів УСРР» та визнаючи концентрацію за головне і невідкладне завдання архівного будівництва, нарада вважає за необхідне:
- Розробити план централізації (концентрації) архівного фонда УСРР в центральних історичних, губерніяльних та окружних архівах на підставі обліку архівного фонда в межах Республіки, розрахувавши його на ряд років, та одночасно скласти кошторис на потрібні для нього витрати.
- За основу централізації взяти принціп значіння архівного фонду по суті для всієї республіки або окремої її частини.
- Виробляючи план централізації, звернути особливу увагу на розподіл історико-революційних матерялів між Центральним Архівом Революції та історико-революційними відділами Істархів.
- Щоб врятувати архіви, що їм загрожує загибель, терміново підшукати на 1925 рік кошти, потрібні для перевезення їх у відповідні архівосховища.
- Звернути особливу увагу на передачу архівних матеріялів радянськими установами в упорякованому вигляді
- Архівні фонди УСРР, що перебувають по-за її межами, зібрати в архівосховищах Укрцентрархіва.
- Архівні матеріяли, що переховуються в бібліотеках та музеях, належить передати у відповідні Істархи.
- Про науково-видавничу діяльність Укрцентрархіва. Заслухавши доклад Д. І. Багалія про науково-видавничу діяльність Укрцентрархіва, Нарада приєднується до пропозиції докладача про видання періодичних збірників «Українського Червоного Архіва» і доручає Укрцентрархіву негайно розпочати підготовчі роботи, розробивши детальний план науково-видавничої роботи на найближчі роки і розіславши його на місця для того, щоб місцеві органи мали змогу приступити до збирання матеріялів для згаданих збірників.
Разом з тим нарада вважає за бажане:
- Поширити програм видання, додавши до нього відділ наукової критики та бібліографії.
- Надалі, поповнюючи склад редакційної колегії, запрошувати робітників з певним марксівським світоглядом.
- Утворити на місцях при Губархах редакційні осередки, що мають допомогати редколегії в її роботі.
- По докладах з місць. Заслухавши доклади з місць, нарада для поліпшення роботи на периферії вважає за необхідне:
- Складаючи план архівної роботи во всеукраїнському маштабі, необхідно взяти на увагу підсумки роботи окремих Губархів.
- Збільшити матеріяльні засоби архівних органів.
- Зміцнити взаємний звязок між архівними органами та радянськими установами.
- Сприяти поширенню серед населення ідеї про важливість значіння архівних матеріялів та роботи архівних органів.
Т. Тетін запропонував губархам вжити заходів, щоб замітки про нараду було вміщено в місцевих газетах. Потім він закрив нараду, обіцяючи надалі скликати подібні наради не менш як двічі на рік.
В той же день учасники наради оглянули Харківські архіви, музей революції, археологічний музей і музей українського мистецтва.
Нарада архівних робітників дала багато цікавого матеріялу й казала напрямок роботи Укрцентрархіва на ближчий час.
Архівна справа, 1925 р., кн. 1, с. 73-85.