Я народ[ився] 3/VIII.1893 р. у селянській сім’ї, в селі Ступниці, Дублянського р[айо]ну, Дрогобицької області, де й зараз живуть мої родичі. В 12-му р. життя вступив в гімназію в Самборі (Дрогобицька обл[асть]), яку закінчив в 1913 р. Після закінчення гімназії вивчав у Львівському університеті латин[ську] і грецьку мови. Мої університетські студії перервала в 1914 р. перша світова війна, тому що мене, як тодішнього австрійського громадянина, покликали до австрійської армії. В 1918 р. отримав з армії 3-місячну наукову відпустку і я склав тоді у Львівському університеті іспит з філософії і педагогіки. Після відпустки повернувся до армії на італійський фронт, де в останніх днях війни попав в італійський полон. З полону повернувся у 1920 р. і негайно почав продовжувати свої студії, спершу у Львівському університеті, а від 1921 р. у Краківському, де в 1923 р. склав іспити на викладача латинської і грецької мов у середніх школах. Учительську працю почав у державній гімназії в Ніску (Польща), де викладав до 1936 р. латинську мову. В 1936 р. переселився до містечка Бжозова (Польща), де теж викладав в гімназії латин[ську] мову.

В 1939 р. та територія Польщі, на якій я проживав, попалась під окупацію німецьких фашистів, і я залишився без праці до жовтня 1940 р. Щоб мене, як безробітного, не вивезли фашисти до Німеччини та щоб прокормити сім’ю (дружину і 3 дітей), я був примушений поступити на працю вчителя народної (початкової) школи у селі Малинівці, Бжозовського повіту (р[айо]ну), звідки 25/V.1941 р. перенесено мене на таку саму посаду до села Іздебки того ж повіту. У березні 1942 р. отримав посаду викладача латин[ської] мови у гімназії в Ярославі (Польща), де працював до липня 1944 р. В липні 1944 р. виїхав, як завжди, на час канікул з сім’єю в гори до тестя до села Ізби, Горлицького повіту (Польща). В останніх днях липня 1944 р. Червона Армія зайняла, після прогнання фашистів з західних областей України, позицію над річкою Сяном, над якою лежить містечко Ярослав, і я не мав більше змоги повернутись до того міста. Таким чином я був примушений залишитись в горах до січня 1945 р., тобто до звільнення і тої території від фашистів Червоною Армією. Після приходу Червоної Армії я вирішив негайно переселитись на територію УРСР, в Дрогобицьку обл[асть], до рідного села. До переселення обняв посаду керівника народної школи в селі Брунарах Нижніх, Горлицького повіту. В червні місяці 1945 р. приєднався до першого ешелону, який з того повіту відправлявся з переселенцями на територію УРСР і з ними приїхав в Донбас до Сталінської області. Там працював викладачем німецької мови від 3/VII.1945 до 15/VIII.1947 в СШ в селі Павлівці, Мар’їнського р[айо]ну. В 1947 р. отримав посаду викладача лат[инської] мови у Львівському держ[авному] університеті ім. Ів. Франка, де працюю бездоганно до сьогоднішнього дня, тобто восьмий рік. Як викладач ЛДУ я закінчив Вечірній університет марксизму-ленінізму, склав всі іспити кандмінімуму і тепер працюю над дисертацією на тему “Відображення життя римського суспільства в сатирах Ювенала”. Дисертація буде готова в 1956 р.

Крім цього виступав з доповідями на наукові та методичні теми на кафедрі, семінарах і останній науковій конференції. Декілька разів виступав з доповідями на заводах міста Львова. Належав до лекторського бюро університету, був членом профбюро факультету іноз[емних] мов і від 1950 р. до сьогоднішнього дня являюсь членом правління КВД при ЛДУ, де очолюю побутовий сектор.

З доручення кафедри клас[ичної] філології утримував контакт і давав допомогу в 1952/3 уч[бовому] р[оці] учителеві лат[инської] мови СШ №17, а в цьому році даю допомогу вчителеві латин[ської] мови СШ №54. У мене дружина – домохозяйка, і 3 дітей, з яких один син, після закінчення Львівського політ[ехнічного] інституту, працював 3 роки на заводі в Томську і зараз знаходиться в аспірантурі у Львівському політ[ехнічному] інституті; другий син, після закінчення теж Львів[ського] політ[ехнічного] інституту, працює старшим інженером на Львів[ському] заводі автовантажників, а дочка, після закінчення ЛДУ, працює асистентом на каф[едрі] математики у Львів[ському] політех[нічному] інституті.

18/IV.[19]55

Волошанський

Володимир Волошанський (1893–1983) – філолог-класик, педагог. У 1947–1955 – викладач, старший викладач, у 1955–1959 рр. – в. о. доцента кафедри класичної філології Львівського університету.