Я народився 4 січня 1922 року в селі Борщовичі, Новояричівського району, Львівської області.

У 1926 році я переїхав з батьками в містечко Надвірна, Станіславської області, де мій батько працював шофером на нафтопереробному заводі. Через рік батька перевели у Битків, біля Надвірної, де батько на цій же посаді працював на підприємстві “Olej Skalny”. Я жив постійно з батьками. Після року перебування в Биткові батька знов повернули у Надвірну. Мені було вже шість років, і батьки послали мене в початкову школу в цьому ж містечку. Після закінчення початкової школи я вчився в державній гімназії в місті Станіславі. Закінчивши в 1937 р. гімназію, я зразу поступив у дворічний класичний ліцей. Наприкінці 1939 р. ми переїхали у Львів, де в 1940 р., внаслідок важкої хвороби батька, я поступив на роботу продавця в торговельній організації “Райтрансторг” Львівської залізниці. Незабаром я почав працювати завідуючим магазину, і на цій роботі захопила мене німецько-фашистська окупація. Під час окупації було майже неможливо попасти на роботу в торгівлі, тому я переключився на роботу бухгалтера на Львівському лісопильному заводі по вулиці Городецькій №123-5. Після звільнення західних областей України від німецьких загарбників мене зараз же прийняли на роботу завмага в колишній “Райтрансторг”, зараз ВРП Львівської залізниці.

У 1945 р., в місяці вересні, я поступив у Львівський державний університет ім. І. Франка на перший курс класичного відділу філологічного факультету.

Закінчивши ЛДУ в 1950 р., я одружився з випускницею цього ж університету Дмитрів Анісією Григорівною, і разом переїхали ми на роботу по назначенню в село Лисятичі, Стрийського району, Дрогобицької області. Там працював я викладачем німецької мови у VIII-X кл[асах], дружина – викладачем української мови та літератури VIII-X-их класів по 27 червня цього року.

З Дрогобицької області нас відкріпили на власне бажання.

Мій батько, Ступінський Микола Васильович, син селянина, народився в 1885 р. До першої світової війни працював каретником, опісля, закінчивши шоферські курси, – шофером. У 1940 р. батько залишив роботу у зв’язку з поганим здоров’ям і похилим віком. З цього часу батьки були на моєму утриманні. 24 лютого цього року батько помер внаслідок рака шлунка.

Моя мати, Ступінська Юлія Сильвестрівна, дочка селянина, народилася в 1893 р. З часу свого одруження займається домашнім господарством. Зараз проживає у Львові [адреса].

Львів, 6 липня 1953 р.

Ступінський Е[міліан] М[иколайович]

Еміліан Ступінський (1922–?) – філолог-класик, педагог. У 1953 р. – старший лаборант кафедри німецької філології, у 1953–1954 рр. – старший лаборант, 1954–1955 рр. – викладач кафедри класичної філології Львівського університету.