Старосольський Станіслав

Уроджений 18 серпня 1889 р. в Станиславові; покінчив я в лїтах 1907–1914 факультети юридичний і філософічний на Держ[авному] Університеті у Львові. В р. 1915 продовжував я студії на університеті у Відні і там осягнув степень доктора юридичних наук. В роках 1911–1914 був я асистентом при кафедрі проф. Др. Петра Стебельського. Від р. 1920–1924 викладав я як професор історію права й закон цивільній й торговельній на "тайному" (нелєґальному) Укр[аїнському] Університеті у Львові. Дальша праця наукова на Держ[авному] польському Університеті була для мене як українця замкнена.

Єще в р. 1912 перед закінченєм студіів мусів я ради хлїба вступити на практику до Суду у Львові, а по зложенню судейського іспиту з дуже добрим поступом в трох мовах був австрийським урядом іменований суддєю. В лїтах 1918–1920 працював як адміністраційний урядовець при Міністерстві Охорони Здоровля у Відні.

По покінченю війни вдалося мені з кінцем 1920 р. вернути до краю до Львова, де, як вище наведено, викладав я на т[ак] зв[аному] "тайному" Українському Університеті, а також на вищому курсі Торговельної Школи. Поруч сего працював я як адвокацький практикант. Покликаний польським урядом, який обняв по Австріі урядничий апарат, з поворотом до служби, занимав я від р. 1922 посаду судді для цивільних справ у Львові.

Полїтикою я не занимався і ніколи до ніяких партіі не належав.

Для браку фондів мої праці не були друковані і лишилися у рукописах.

[Лютий 1940 р.]

Станіслав Старосольський (1889–1962) – правник; з кінця 1939 р. по квітень 1940 р. працював старшим викладачем кафедри цивільного процесу, у вересні 1940 р. – червні 1941 р. – старший лаборант декретного бюро юридичного факультету Львівського університету.