Я українець, син бідняків-селян. Народився в Братківцях 1889 року, Стрийського району, Дрогобицької області. Закінчив класичну гімназію відмінником в Стрию 1911 року. Вивчав класичну філологію у Львівському Державному Університеті. У початках першої імперіалістичної війни (1914–1918 рр.) був я евакуюваний військовою австрійською владою в глибину тодішньої західної Австрії, тому що моє рідне село Братківці було тоді на фронтовій лінії. Під час моєї евакуації я учителював в середній школі для дітей біженців у Вольфсбергу, Каринтія (Австрія), і в такій самій школі у Святобожицях (Чехословаччина) в 1914–1920 роках. З 1920 по 1922 рік я продовжував свої студії на грацькому університеті, який закінчив учительським дипломом і докторатом.

З 1923 року по 1939 рік я учителював в Рогатині, Товмачі і Тернополі. З Тернополя покликала мене Радянська влада на посаду старшого викладача при кафедрі класичної філології ЛДУ, де я працював до 1941 року.

Під час німецької окупації я учителював в ІІ державній українській гімназії, де викладав класичну філологію. З 1.VIII.1944 року до цієї пори я є старшим викладачем класичної філології Львівського Держ[авного] Університету.

Львів, 5 грудня 1952 р. 

В[асиль] Ю[рійович] Пастущин,

ст[арший] викладач каф[едри] клас[ичної] філ[ології]

Василь Пастущин (1889–1958) – філолог-класик, педагог; у 1940–1941, 1944–1946, 1953–1958 рр. – доцент, у 1950–1953 рр. – старший викладач, 1946–1950 рр. – завідувач кафедри класичної філології Львівського університету.