Пастернак Ярослав

Я уродився 2.І.1892 р. у Хирові, пов[іт] Самбір (Дрогобицької області, УРСР); по національності – українець. Мій батько – священик, а його батько й усі предки селянами були. До гімназії я ходив у рр. 1902–1910 у Перемишлі, доісторичну археологію студіював у рр. 1910–1914 на держ[авному] університеті у Львові. В цьому часі від 1.І.1913–31.VІ.1914 був помішником директора Національного Музею у Львові. У рр. 1914–1920 відбував військову службу, відтак на держ[авному] університеті в Празі спеціялізувався по доісторичній археології під керуванням проф. Нідерле у рр. 1922–1926. В часі від 1.ХІ.1920–31.ІІІ.1923 був молодшим асистентом (молодшим науковим працівником) археологічного відділу Держ[авного] Народного Музею у Празі, а від 1.ІV.1923–31.ІІІ.1928 старшим асистентом (старшим науковим працівником) Держ[авного] Археологічного Інституту у Празі. У цьому часі з рамині Інституту провадив самостійно відомі археологічні розкопи на бувш[ому] корол[івському] замку "Градчани" в Празі.

З днем І.ІV.1928 р. став директором Музею Наукового Товариства ім. Шевченка у Львові і був ним до ліквідації цьогож Товариства у місяці січні 1940 р. Дня 26.ІІІ.1935 р. габілітувався на доцента при кафедрі археології Укр[аїнського] Університету у Празі, з днем 3.ХІ.1939 став назначений професором археології Держ[авного] Укр[аїнського] Університету у Львові, з днем 1 лютого 1940 р. став назначений старшим науковим працівником львівського відділу Інституту Археології Академії Наук УРСР.

До жодних політичних партій ніколи не належав, а свою працю для суспільності виконував безупинною популяризацією (словом та письмом) науки археології та пошани для пам’ятників культури й старовини серед найширших мас трудового народу західних областей УРСР. На себе заробляю від 1913 р. до сьогодні; стаж праці – 21 років.

У Львові, дня 10 лютого 1940 р.

Ярослав Пастернак (1892–1969) – археолог; у листопаді 1939 р. – червні 1941 р. – професор та завідувач кафедри археології Львівського університету; у 1942–1944 рр. був професором Греко-Католицької Богословської Академії у Львові, з 1944 р. перебував в еміграції, працював у Ґеттінґенському, Бонському університетах, Українському Вільному Університеті у Мюнхені, з 1949 р. проживав у Торонто.