Надрага Олександр

Олександер Антонович Надрага, доктор прав і політичних наук, б[увший] професор Українського Університету у Львові, адвокат тамже, замешкалий у Львові, вул. Баденіх, 12, просить надати йому відповідний науковий пост при Державнім Львівськім Університеті.

Прошу надати мені відповідний науковий пост в Державнім Львівськім Університеті, при чому замічаю, що моєю спеціяльністю є римське і цивільне право, а отсе моє прохання обосновую ось як.

Я уродився 15 жовтня 1885 в Бережанах, того самого повіту, є приналежний від 1893 до Львова, а моя національність є українська. Гімназійну науку відбув я в літах 1896/7 до 1903/4 в бувшій австр[ійській] ІV львівській гімназії, правничі студії в літах 1904/5 до 1907/8 на львівському, тоді австрійському, університеті, в часі яких працював в романістичних семинарях професорів Шаховського, Лисковського та Хлямтача і в цивілістичному семинарі українця професора Дністрянського. В часі тих студій наділив мене б[увший] Краєвий Виділ у Львові як відзначаючого студента стипендією, яку мені опісля продовжено pro rigorosis. Промувався я на доктора прав і політичних наук в 1911 р. у Львові. В міжчасі покінчив річну судову практику, приписану для кандидатів адвокатського звання при Окружнім Суді у Львові, та перейшов на адвокатську практику, яку мусів із-за злиднів та обовязку підпомагати моїй матері, бідній удові, і малолітній рідні відбувати по малих провінціональних місточках, де жалування адвокатського кандидата було далеко більше, чим у Львові. Та обставина унеможливила мені продовжувати систематично теоретичні правничі студії, натомість, я віддавався з цілим завзяттям практичній праці українського провінціонального адвоката, який головно мусів обороняти свойого одиноко клієнта, українського селянина, перед панським правом. По европейській війні, від 1919, почав я вести свою адвокатську контору у Львові. Зараз по оснуванні українського Університету у Львові покликано мене як професора римського права на правно-політичному факультеті тогож університету, яке я викладав, як се свідчить залучена ту під [№] 1 посвідка тогож в 1919 до 1925 рр. Не занедбував я також професійної і громадянської праці. Я був членом основателем першої професійної організації українських адвокатів в бувшій Польщі, а, зокрема, в б[увшій] Східній Галичині Союзу Українських Адвокатів у Львові і довголітним членом Головної Ради тогож, а опісля Ревізійної його Комісії, дальше від 1923 по останні дні був я членом Головної Ради Товариства українсько-руських правників у Львові та членом редакційної Комісії одинокого в б[увшій] Польщі українського професійного та наукового журналу правничого під заголовком «Життя і Право», як рівнож членом правничої та правничо-термінольогічної Комісії при Науковім Товаристві ім. Шевченка у Львові. Крім сего наділяли мене через ряд літ Загальні Збори Львівської Окружної Адвокатської Палати почесним урядом егзамінатора при фахових адвокатських егзамінах, а послідні перед введенням в життя в 1938 р. незвичайно реакційної протиукраїнської і протиєврейської адвокатської ординації, Загальні Збори сказаної Палати, вибрали мене членом дисциплінарного адвокатського суду, який то уряд сповняв я через цілу трилітню каденцію, від 1935 до 1938 р. Від академічного року 1932/33 викладав я в гр[еко]-кат[олицькій] Богословській Академії у Львові як покликаний надзвичайний професор тоїж Академії цивільне право. Опрацював я в манускрипті курс римського і цивільного права, крім сего по різних українських часописях помістив я цілий ряд статей і рецензій з обсягу теорії і практики головного цивільного права, яких титули і числа тих часописий годі мені зараз подати. З більших розвідок зазначую ось які: 1. Die Rechtslage der unierten Kirchen und der Union im jetzigen Polen, «Zeitschrift für Ostrecht». Heft 8-9. August-September. Berlin, 1933. S. 737-755; 2. Товариство українсько-руських правників у Львові (1909–1933), «Ювилейний Альманах Союза Українських Адвокатів». Львів, 1934. Стор 13-29; 3. Правна доля реальности гр[еко]-кат[олицької] Духовної Семинарії у Львові, Праці Гр[еко]-Кат[олицької] Богосл[овської] Академії. Том І-ІІ. Львів, 1935. Був я також членом і засідав в Радах таких гуманітарних товариств, як Народна Лічниця у Львові, Український захист для сиріт у Львові, Українська промислово-реміснича бурса у Львові, Тов[ариство] «Труд» у Львові та різних культурних українських львівських товариствах

Ніколи не був я членом якоїсь політичної партії чи організації.

[1939 р.]

Олександр Надрага (1885–1962) – юрист, правознавець; у грудні 1939 р. виконував обов’язки професора юридичного факультету, у січні 1940 р. – червні 1941 р. – старший викладач, доцент кафедри історії держави та права Львівського університету; у грудні 1944 р. продовжив працю в університеті, у 1945–1947 рр. – доцент кафедри історії держави та права, у вересні 1947 р. заарештований НКВД та висланий з сім’єю на спецпоселення до Західного Сибіру в Анжеро-Судженськ, повернувся до Львова у 1959 р.