Пам’ять Університету

О. Сербенська. Високий умом і серцем

Вислів, винесений у заголовок, я взяла зі статті «Сухий пень», яку Іван Франко опублікував понад сто років тому, звертаючи увагу читачів на кричущу несправедливість державної політики Росії щодо українського народу, його мови, культури. До речі...

Р. Зорівчак. Євген Костянтинович Лазаренко як любослов

Спомини – то річ вельми відповідальна, що проходить крізь серце й мозок. Це наче окремі спалахи пам’яті, які, одначе, викристалізовуються в певну цілісність. Мої спогади про ректора Є. Лазаренка – це спогади рядової студентки, дуже далекої...

О. Сербенська. Часопростір мого буття

Хтось з мудрих сказав: не говори про себе лише добре, бо не повірять, не говори й багато поганого, бо подумають ще гірше. А Франко любив казати: «Не будь солодким, бо тебе злижуть, але не будь...

Н. Копистянська. Слово про вчителя

Боязко і радісно писати про Олексія Володимировича Чичеріна. Боязко, бо дуже відповідально. Радісно, бо так приємно поринути у спогади і думки про Вчителя. Радісно, бо покажчик зроблено, і зроблено сумлінно. Вміщена в ньому інформація дає...

Р. Зорівчак. Приходять спомини, мов люди, що по довгій натовклись дорозі…

Мій перший спомин про університет… Зовсім дитячий, та все ж, як мені тепер видається, велемовний… Осінь гіркого 1942 року, коли від крові хижіла земля (В. Симоненко)… Мені йде восьмий рік життя, одначе під час війни діти...