Спогади Роксолани Петрівни Зорівчак
Р. Зорівчак. Євген Костянтинович Лазаренко як любослов
Спомини – то річ вельми відповідальна, що проходить крізь серце й мозок. Це наче окремі спалахи пам’яті, які, одначе, викристалізовуються в певну цілісність.
Мої спогади про ректора Є. Лазаренка – це спогади рядової студентки, дуже далекої...
Р. Зорівчак. Приходять спомини, мов люди, що по довгій натовклись дорозі…
Мій перший спомин про університет… Зовсім дитячий, та все ж, як мені тепер видається, велемовний…
Осінь гіркого 1942 року, коли від крові хижіла земля (В. Симоненко)… Мені йде восьмий рік життя, одначе під час війни діти...