Я народився д[ня] 21.V.1905 р. в селі Дернові Тернопільської Області, де під цю пору мої батько й мати вчителювали в сільській школі. Початкову освіту дістав дома під керівництвом матері. Середню освіту здобув в українській гімназії в Станиславові, де в 1924 р. склав іспит зрілості. Після того став студентом нелегального Українського Університету у Львові. На весну 1925 р. був арештований польською поліцією, як запідозрений у протидержавній роботі. Просидів пів року в тюрмі. В тому часі перебув двічі голодівку та жахливу «пацифікацію» політв’язнів у місяці вересні 1925 р.
Випущений із тюрми восені 1925 р., вже після ліквідації українського тайного університету, не мав я спромоги записатися на ніякі студії, бо ще не закінчився суд[овий] процес у зв’язку з моєю справою. Сидів дома, займаючися суспільно-освітньою роботою. Процес, переведений у м[ісяці] січні 1926, звільнив мене від кари, але проте в університет мене не прийнято. Влітку 1926 р. взято мене в військо, де прослужив рік і покінчив школу підхорунжих, одначе не дістав приналежнього мені офіцерського ступня, як причасний до протидержавної роботи. Щойно після закінчення військової служби в 1927 р. пощастило мені записатися на гуманістичний факультет Львівського університету, де став студіювати слов’янську філологію. Студії покінчив в 1931 р., а ступінь магістра філософії дістав у м[ісяці] лютому 1932 р. (монографія про поета-революціонера Павла Грабовського).
Почав шукати праці як учитель, одначе всі мої зусилля були даремні. Всі шкільні кураторії та дирекції шкіл, до яких я звертався, систематично відкидали мої прохання.
В рр. 1930 і 1931 польські шкільні власті та поліція зліквідували кілька українських середніх шкіл (Тернопіль, Дрогобич, Рогатин) та позбавили сотки української молоді права вчитися в середній школі. В тому часі створилася у Львові т[ак] зв[ана] «Мала Семінарія», себто середня школа, що як ніби духовна інституція не потребувала дозволу від польської шкільної влади на існування, а вдійсності була призначена на те, щоб молоді, позбавленій польською владою права на освіту, дати змогу цю освіту здобути, згл[ядно] закінчити. В цій школі я дістав працю від вересня 1931 р. і працював там безпереривно аж до кінця шк[ільного] р[оку] 1938/39, себто повних 8 років.
В міжчасі я робив старання, щоб дістати безплатну практику в якій-небудь державній середній школі, бо без такої практики не мав права здавати педагогічний учительський іспит. Але одержати практику не було легко. Впродовж двох років я 6 разів вносив подання до польської шк[ільної] влади, заки нарешті дано мені дозвіл безплатно працювати в держ[авній] учительській семінарії. Після закінчення двох років практики я склав педагогічний іспит в м[ісяці] жовтні 1936 р. й дістав повні кваліфікації до навчання української та польської мови. Проте праці в державних школах таки не довелося від панів дістати.
Для повності цього опису мого життя слід додати, що я жонатий і батько однієї дитини.
У Львові, д[ня] 10 листопада 1939
