Народився я в 1904 році в с. Моринцях, Вільшанського р[айо]ну, Київської обл[асті] в бідняцько-селянській сім’ї. Після Великої Жовтневої соціалістичної революції батьки одержали земельний наділ, а з 1928 року і по сьогодні працюють в колгоспі.

Учився в сільській школі, яку в 1920 р. перетворено в 7-річну. Після семирічної школи поступив у технічну профшколу, яку закінчив у 1924 році.

Навчаючись у профшколі у сусідньому селі, я одночасно брав активну участь в суспільно-культурному житті свого села. В 1922 році мене було призначено червоним ліквідатором, тобто учителем в школі малописьменних, з цього часу й починається моя педагогічна робота, що триває й досі. Тоді ж мене було обрано завідуючим хатою-читальнею, а в 1924 році – головою сільради с. Моринець та членом президії КНС.

Восени 1925 році РВК Вільшанського р[айо]ну призначив мене учителем початкової школи с. Товста Вільш[анського] р[айо]ну.

В 1926 році поступив учитися в Київ[ський] Інститут Народної Освіти, по закінченні якого був направлений на викладовську роботу в м. Лисичанськ, Сталінської обл[асті] (тепер Ворошиловградської).

В Донбасі працював в 7-річній школі учителем, потім викладачем укр[аїнської] та рос[ійської] мови в Гірничому інституті, завідуючим навчальної частини робітфаку. Обирався членом інститутської профспілкової організації, чл[еном] РК «Робос».

У зв’язку з ліквідацією інституту в 1934 році, виїхав на початку навчального 1934/1935 р. в м. Харків на посаду викладача укр[аїнської] мови в Український Інститут Комуністичної Освіти.

З 1936 по 1941 рік працював старшим викладачем кафедри україн[ської] літ[ерату]ри Харків[ського] Педаг[огічного] Інституту.

У період з 1939 по 1941 рік закінчив аспірантуру.

Під час Великої Вітч[изняної] війни, з 1941 по 1945 р. жив в КазРСР, працюючи 2 роки не по спеціальності на будівництві заводу воєнного значення, а з 1943 року викладав російську літ[ерату]ру в учительському інституті м. Актюбінська.

В 1945 році за викликом НКО УРСР виїхав працювати у Львів[ський] Педаг[огічний] Інститут, в якому працюю й тепер.

Після захисту кандидатської дисертації в 1950 р. був призначений деканом історично-філологіч[ного] ф[акульте]ту. На початку 1953/54 н. р. за власним бажанням звільнений з посади декана і залишений доцентом кафедри. В період 1947–1950 працював головою МК інституту. Чл[ен] президії обкому РВШ і НДУ. З 1951 р. – чл[ен] КПРС.

22.ХІ.[19]53

білоштан