Омелян Антонович Терлецький, народжений 2 грудня 1873 р. в с. Крамарівці пов[іту] Ярослав у Галичині, був сином священика, який помер в 1886 р., залишаючи вдову із п’яти дітьми. Науки гімназійні покінчив у Ярославлі й в Стрию в 1884/5 – 1891/2 роках і в 1892 році склав іспит зрілости в гімназії в Стрию. В 1892/3 – 1895/6 покінчив студія на філософічному факультеті Львівського університету й тоді дав дві історичні праці, які були друковані в Записках Наук[ового] Тов[ариств]а ім. Т. Шевченка у Львові (т. ХІІ і ХІІІ). В 1898 р. склав державний іспит з історії і географії, як головних предметів і від 2 вересня 1898 р. сповняв учительські обов’язки, а саме: в держ[авній] гімназії в Тернополі в 1898/9 – 1899/900, в державній реальній школі в Тернополі в 1900/1 – 1912/13 і в Академічній державній гімназії у Львові в 1913/14 – 1/11 1918. Титул професора одержав від австрійського уряду 15/10 1902 р. Від 1/11 1918 до 31/8 1928 р. сповняв обов’язки учителя в Академічній гімназії у Львові, а від 1/9 1928 до 31/8 1929 в ІІІ гімназії у Львові. Від польського уряду одержав титул професора 3/2 1928 р. З 1 вересня 1929 р. став емеритом і тоді обняв обов’язки директора в прив[атній] гімназії «Рідної Школи» у Львові і сповняв їх до 31 січня 1933 р. При своїх званевих обов’язках працював науково і написав кільканайцять більших праць з области з історії. В 1905/6 році відбув цілорічну наукову подорож по Італії, Греції і Німеччині. З приходом Червоної Армії в 1939 році зголосився до праці і від 26/10 1939 до 15/1 1940 р. сповняв обов’язки учителя в повній середній школі у Львові, а з днем 15/1 1940 р. став ст[аршим] викладачем в історичному факультеті державного Львівського університету ім. І. Франка і був керівником кафедри середніх віків. Поза тим працював також як ст[арший] працівник в Інституті історії України АН УРСР і виконав тоді три наукові праці для Академії у Києві, а одну для Академії у Москві.

За часів німецької окупації не сповняв ніяких званевих обов’язків і рахувався безробітним, але після перебутої тяжкої серцевої недуги опрацьовував архівальні матеріали, зібрані за часів Радянської Влади в 1939-1941 рр., і виготовив теж кільканайцять рефератів з історії і географії як матеріал для прелегентів.

На весні 1944 р. виїхав для скріплення свого здоров’я до брата в Сколім, а коли тут настала примусова евакуація в липні 1944 р., виїхав на село і був на селі, аж поки не прийшла Червона Армія до села Плавія 29/9 1944 р. В кілька день опісля виїхав звідси й приїхав до Львова 13/10 1944 р. Тут зголосився до праці й зараз працюю як в. о. доцента в кафедрі середніх віків у Львівському державному університеті ім. І. Франка і як ст[арший] працівник в Інституті України АН УРСР.

У Львові 24/11 1944