Генсьорський Антін Іванович – син селянина бідняка (1/2 десятини землі), українець. Родився в с. Болестрашичі, повіт Перемишль 25.ІІ.1890. Від 13-го року життя (1903 р., 3-го класу гімн[азії]) працює самостійно, заробляючи під час студій на прожиток уроками. В 1909 р. скінчив гімназію в Перемишлі. Від 1910 до 1914 студіював на історико-філологічному факультеті Петроградського Університету. В 1914 р. по видержанні випускних екзаменів і пред’явленні письменної праці, нагородженої Сенатом Університету Золотою медалею, одержав диплом 1 ступеня.

Літом цього ж року був арештований у батьків (в б. Галичині) австрійськими властями за «русофільство» і позіставав в концентраційному лагері (Талергофі) аж до осени 1915 р., коли його взято до війська і послано на російський фронт. В осени 1916 р. попадає в російський полон, дістається до Петрограду, де продовжує наукові студії в характері «оставленого при Університеті» по кафедрі русского язика академика А. А. Шахматова. В 1918 р. видержав магістерські екзамени з «русского язика», «церковнослав[янського] язика» і «славянських мов». Голод в Петрограді примушує його в цьому ж році виїхати на Україну. Між 1919 і 1921 рр. займав в м. Білиловка (коло Козятина) посаду спочатку директора неповної гімназії, опісля по реорганізації шкіл посаду вчителя російської мови і літератури в «єдиній трудовій школі». В кінці 1921 р., виснажений хворобою (тифом), повернув з валкою воєннополонених до родичів в Галичину. Від 1921 до 1924 р. працював як журналіст при пробільшовицьких газетах «Русь» і «Жизнь» у Львові, будучи водночас професором російської мови і літератури тайного Українського Університету. В 1924 р. одержав посаду директора бібліотеки і музею «Народного Дому» у Львові, на якій позістає до сьогодня (Зараз зав[ідувач] відділу Бібліотеки Академії Наук (філія у Львові).

Належав між 1921 і 1927 до комунізуючої партії «Волі Народа» і між 1927 і 1932 до її наступниці партії «Сель-роб»-лівиця» (згодом «Єдність»). До «Сель-роба» належав тайно з огляду на можливість втратити праці. Коли в 1932 р. поліція розвязала «Сель-роб», держався увесь час здалека від усяких партій.

З установ (організацій) працював в Наук[овому] Т[оварист]ві ім. Шевченка, саме в Комісії історії Старої України і, змушений умовинами своєї посади, в Ставропигійському Інституті, зрештою, головно в характері дорадника по музеальним справам. В обох організаціях-установах – між 1937 і 1939 рр.

У Львові, 10.ІІ.1940 р.

А[нтін] Генсьорський